субота, 30 січня 2016 р.

Метод евристичних запитань



Багато сказано про евристичні методи навчання та їх вплив на творчу діяльність учнів, проте кілька положень варто згадати. На даний час відомо широке коло форм евристичного навчання, що спрямовують учня до творчості, активізують його пізнавальні можливості, але є метод, який відомий уже тисячі років. Це метод евристичних запитань, який використовував у своїй науковій роботі древньогрецький філософ Квінтіліан. Метод опирається на твердження, що для відшукання відомостей про яку-небудь подію чи об'єкт, необхідно поставити сім ключових запитань . Хто? Що? Навіщо? Як? Де? Чим? Коли? Відповіді на ці питання та їх поєднання породжують незвичайні ідеї та їх рішення стосовно об'єкту, що досліджується. Як учитель може скористатися такими положеннями? Уміло поєднуючи запитання і міркування, що отримує у відповідь, педагог скеровує учнів на формулювання нових (для них) понять, висновків та тверджень, використовує їх спостереження для отримання важливих правил та набуття знань. Скажемо, що не останню роль у даному  процесі відіграє рівень мислення школяра і, звісно, досконале володіння учителем методикою уроку. Недоліки та обмеження: він не дає особливо оригінальних ідей і рішень і, як інші евристичні методи, не гарантує абсолютного успіху у вирішенні творчих завдань

         На яких же етапах уроку доцільно застосовувати описаний метод? Наприклад, на етапі мотивації, для створення проблемної ситуації. Педагогічна майстерність учителя означає, що він досконало володіє знаннями про індивідуальні психологічні особливості кожного учня, а отже побудує ланцюг логічно спрямованих запитань на підготовку до розв’язування проблеми. Набір із 5-7 запитань здатен всебічно оглянути предмет чи поняття, навіть, на етапі первісного з ним знайомства.

Наприклад, як система запитань допоможе підвести дитину до прогнозу стосовно побудови не тільки уроку, а й теми. Тема «Дії з раціональними дробами», пропоную учням такий діалог:

  • Ø     Діти, ми з вами ознайомились з поняттям раціонального дробу, засвоїли, як шукати область допустимих значень таких дробів, очевидно, на цьому не закінчується їх вивчення. Тим паче, що провівши аналогію із звичайними дробами, постає необхідність навчитися…Що? Що робити з дробами?
  • Ø     Виконувати дії із раціональними дробами.
  • Ø     Отже, ви можете спланувати нашу роботу на певний період навчання? Хто? Хто скаже з якої ж дії розпочнемо?
  • Ø     Так. Почнемо з найлегшої дії – додавання, далі вивчимо віднімання, множення і ділення.
  • Ø     Дійсно. Які? Тож якщо хочемо вивчати додавання раціональних дробів, то які дроби найзручніше додавати з вашого досвіду про дії із звичайними дробами?
  • Ø     Найлегше додавати дроби із однаковими знаменниками:
  • Ø     Як? Як додаються дроби із однаковими знаменниками?
  • Ø      Додаються чисельники, а знаменник пишеться спільний, і ця процедура нескладна.
  • Ø     Навіщо? Для чого, на вашу думку, нам треба вміти додавати раціональні дроби?
  • Ø     Наприклад, для розв’язування рівнянь.
  • Ø     Коли? Якщо навчимося додавати дроби з однаковими знаменниками, то чи зможемо додати дроби із різними знаменниками?
  • Ø     Так. Для цього треба звести дроби до спільного знаменника.
  • Ø     Я задоволена вашим прогнозом, отже, запишемо тему уроку, яку ви мені самі запропонували

Тому, як бачимо, метод евристичних запитань має великі спонукальні можливості.

         На етапі формування нового життєвого досвіду метод евристичних запитань допоможе упорядкувати вже наявну інформацію та сприятиме творчому процесу. Комплекс перелічених запитань вкаже учню шлях до правильної відповіді, яка з’явиться не у вигляді готових формулювань, а як результат власної активної пізнавальної діяльності. Завдяки евристичному підходу учитель може зруйнувати невірно сформовані стереотипи або уявлення школярів про те чи інше поняття і зрозуміти його наукове підґрунтя. Завдяки правильно побудованому ланцюжку запитань учитель формує математичну інтуїцію, критичне мислення та т розширює багаж знань.

         Наведу приклад застосування евристичного методу запитань на етапі упорядкування отриманої інформації. Геометрія 9, тема «Призма». Учні переглянули презентацію, перечитали теорію за підручником.


  •       Хто-що? Хто зрозумів і зможе пояснити що таке призма? (Учні формулюють означення призми)       
  • Навіщо? Навіщо знати властивості фігури? (Школярі пояснюють як знання властивостей стає у нагоді у конкретних життєвих ситуаціях)     
  • Як? Як зображають просторову фігуру призма на площині, зокрема у зошиті? (Учні наводять алгоритм побудови призми, коментують кроки побудови)  
  • Де? Де у навколишньому середовищі ми зустрічаємося із призмою? (Школярі перелічують побутові предмети, що мають форму призми)      
  • Чим? Чим відрізняється призма від прямокутного паралелепіпеда, який ми вивчали у 6 класі? (Учні порівнюють дві фігури та називають спільні і відмінні ознаки)     
  • Коли? Коли (у яких ситуаціях) ви зможете застосувати отримані знання?

         На завершальному етапі уроку метод евристичних запитань особливо доречний. Влучно ставлячи запитання, що починаються із даного набору слів, ми вдало проговоримо увесь об’єм вивченого матеріалу. Наприклад, тема «Ірраціональні числа» (алгебра 8):

1.     Що? Що вивчали сьогодні на уроці?

2.     Хто-як? Хто з вас зможе відсьогодні відрізняти ірраціональні числа від раціональних? Як це зробити?

3.     Коли –де? Коли ви вперше зустрілися з ірраціональними числами? У якому класі?

4.     Навіщо? Для чого нам потрібні ірраціональні числа?

5.     Чим? Чим відрізняється сьогоднішній урок від попередніх?

6.     Скільки? Скільки вам потрібно часу, щоб виконати домашнє завдання теми?

Немає коментарів:

Дописати коментар